Старший лейтенант Павло Усов — командир механізованої роти. Загинув 11 березня під Києвом, попередньо разом з екіпажем знищивши кілька одиниць техніки окупантів та значну кількість живої сили ворога.
— За віком — хлопець, по суті — справжній чоловік та професійний командир. У мирний час його тактику бою вивчатимуть у військових підручниках… — діляться побратими Павла.
Завжди впевнений та рішучий танкіст лише кілька років тому закінчив Національну академію сухопутних військ. Навчався у розпал війни та точно знав, що ніколи не стане «кабінетним» командиром. Уже за місяць після отримання диплому відправився на війну командувати взводом.
Лейтенантові було трохи за 20, у підпорядкування — бійці, деякі з яких і в «батьки годились». Та молодий танкіст настільки швидко «обріс пір’ям» і здобув авторитет, що до нього прислухались та поважали навіть удвічі старші воїни…
— Ми не бачили «совкової» армії із усіма її принадами. Натомість одразу познайомились із фронтовиками, кожен з яких був готовий померти за Україну, з честю і почуттям гордості, — ділиться одногрупник танкіста.