Коли ще діти нас не дуже хвилюють питання спадщини. У батьків народилась я і моя старша сестра.
У школі ми давали собі раду самі. Проте Оля була до навчання більш схильна, сама всі екзамени склала і вступила на бюджет до університету.
Тим часом я довчилася, але вступити мені не вдалося. Натомість я вийшла заміж, мій чоловік пішов жити до нас. А через пів року після весілля я дізналась, що вагітна.
Моя сестра закінчила університет на червоний диплом і вже тоді мала підробіток. Одним словом вона дуже розумна, тож знайти роботу їй було не складно. Вона будувала свою кар’єру поки я бавила дітей.
Одного дня чоловік сказав, що треба нам більше місця в хаті, в кухні ремонт зробити. Але вкладатися у хату, де він не є власником не збирався.
Мама послухала його, сказала, що їй нічого не треба, тільки це питання треба узгодити з моєю сестрою.
Поки ми обживалися Оля вже купила собі квартиру в іпотеку і їздила на акуратному авто. Не раз вона привозила дітям подарунки, а нам по кілька сотень давала і продукти купувала.
Я знала, що просити сестру відмовитися від своєї частки неправильно і несправедливо. Не раз чула, як родичі між собою сварилися через спадщину, а потім роками могли не розмовляти, я не хотіла собі такого, бо люблю сестру.
Та якось так вийшло, що вона сама почала цю тему.
– А ви не хочете собі ремонт зробити? Дітлахам треба окрему кімнату!
– Та думаємо!
– Ви не думайте, а робіть! Мені моя частка не потрібна, я вже своє нажила! Головне, щоб мамі біля вас добре жилося! Коли поїдемо робити документи?
Не знаю чи вона сама до цього дійшла, чи мама її попросила, але мені як від душі відлягло.
Документи оформили швидко, а чоловік одразу за ремонти взявся. Всі були щасливі. Я пообіцяла, що рано чи пізно поверну сестрі всі гроші, які вона нам дає. Завела зошит і вписувала кожного разу її допомогу.
Моя сестра вродлива та успішна жінка. Але чомусь її особисте життя ніяк не складеться. Може тому їй хотілося турбуватися про нашу сім’ю.
Я сиділа з декрету в декреті. Чоловік забезпечував, але з того відкладати було нічого.
Коли діти підросли я наважилась поїхати на заробітки. Муляли мене наші борги перед сестрою, картала себе.
Повернулась з Польщі з кругленькою сумою. Подумала, що хоч частину поверну їй. Запросила Олю на вечерю, а потім дала їй конверт.
– Це що? – здивувалась вона, заглядаючи всередину.
– Гроші! Не всі, але з часом я обіцяю тобі все повернути!
– Я не візьму! Ти якась смішненька! Я ж не давала вам гроші в борг, а тому, що мала таку змогу!
– Але Олю!
– Все добре! Зробімо чаю, дуже хочу твого сирника попробувати! – усміхнулась Оля та обійняла мене.
Словами не можу передати як мені пощастило з сестрою.
Як думаєте чому між братами і сестрами часто виникають конфлікти через спадщину?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!